Садиба Ізмайлово

Осінь. Крізь майже оголені темні сучки дерев біліє нерухоме небо, подекуди висить останнє золоте листя. Волога земля вкрилася товстим шурхотливим червоно-жовтим килимом.
Розсіяне сонце ледь помітно ковзає по будиночку Петровських часів.

Цей осінній пейзаж просякнутий радістю і смутком, романтичною замисленістю і світлою тугою. На роботі зображено віддалений затишний куточок у садибі Петра I в Ізмайловому.

Картина оформлена в багет.