Валентина
Володимирівна Криницька

Народилася 10 травня 1926 р. у м.Свердловську, нині - Єкатеринбург. Навчалася в Інституті живопису, скульптури та архітектури ім. І.Є. Рєпіна АХ СРСР (б. Всеросійська академія мистецтв) на скульптурному факультеті в знаменитого ще з дореволюційних часів скульптора В.В. Лишева. Дипломна робота - "Пам'ятник Бажову", оцінка - відмінно. Після закінчення навчання присвоєно кваліфікацію художника-скульптора. Член Спілки художників. У 1950-1980 р.р. жила в м. Свердловську і працювала в Свердловській обласній організації Спілки художників Росії. Жила і працювала також у Ялті. Автор портретів П. П. Бажова, матроса П. Д. Хохрякова, комсомольця ВІЗу двадцятих років Петра Тіпікіна, молодих робітників ("Ремісник", 1957, мармур) та інженерів. На фасаді Свердловської бібліотеки імені В. Г. Бєлінського стоїть виразний портрет О. М. Горького (1960, чавун). Автор пам'ятника "Єдність фронту і тилу" (1968) у м.Первоуральську. Дуже яскрава особистість, чудовий оповідач, чесна і безкомпромісна людина. Через свою пряму чесну вдачу з багатьма зіпсувала стосунки. У сімдесяті роки їй - заможній, талановитій і дотепній - через погіршення здоров'я довелося переїхати до Криму, але роботи не було, ліпити доводилося тільки для себе, а коли з великими труднощами повернулася до Свердловська, то з'ясувалося, що талановиту скульпторку Валентину Володимирівну Криницьку багато хто (навмисне) "забув". Довелося багато чого починати спочатку. Багато було оригінальних задумів, майстерність нікуди не пішла, але боліло серце і сил майже не було. Її не стало 1987 р. І шкода, що творів збереглося мало, а розповіді її про життя і творчість, митців, політиків та різних інших людей-знаменитих і незнаменитих-ніхто, скоріш за все, на магнітофон чи якось іще не записав. В.Єгоров ( Гривський )