Російський антимінс. Гравюра на тканині XVII-XIX століть

Уже в перші століття християнства для богослужінь поза храмом використовували особливий переносний столик, а згодом - шматок тканини із вшитими в нього частками мощей, що слугував престолом. Надалі цей прямокутний плат, що дістав назву антимінс (замість престоліє), став обов'язковим для звершення літургії. На Русі антимінси відомі з XII століття - протягом кількох століть їх виготовляли рукописним способом. На виставці представлено кілька таких ранніх зразків із зображенням Хреста.

Виставка присвячена друкованим антимінсам, історія яких пов'язана з реформами патріарха Никона. Експозиція представить практично всі іконографічні варіанти гравірованих антимінсів від початку їхньої появи в Росії 1655 року і до середини XIX століття, коли на зміну гравюрі прийшла нова техніка друку. Серед експонованих творів - рідкісні пам'ятки іконопису, а також гравюри і літографії з видами монастирів і портретами церковних ієрархів із зібрання Центрального музею давньоруської культури і мистецтва імені Андрія Рубльова та Музею християнського мистецтва "Церковно-археологічний кабінет" Московської духовної академії.

Куратори виставки - О.Р. Хромов, доктор мистецтвознавства, головний науковий співробітник науково-дослідного відділу; Л.І. Антонова, кандидат мистецтвознавства, провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу.